Видання ZN.UA опублікувало статтю «Від фронту до суду: як Україна масштабує роботу з цифровими доказами воєнних злочинів», підготовлену у співавторстві Віталієм Титичем, головою правління Товариства Рафаеля Лемкіна, та Гюндузом Мамедовим, кандидатом юридичних наук, заступником Генерального прокурора України у 2019–2022 роках.
У матеріалі автори аналізують рішення про масштабування в Збройних силах України напряму збереження та обробки інформації щодо можливих серйозних порушень міжнародного гуманітарного права в умовах бойових дій. Координацію цього процесу здійснюватиме Військова служба правопорядку.
Йдеться про формування стандартизованого операційного процесу роботи з цифровими даними: від виявлення події та первинної фіксації військовими підрозділами — до внесення інформації в цифрову систему, базової верифікації, належного збереження та подальшої передачі для використання у правових процедурах.
Цей підхід має особливе значення в умовах російсько-української війни, адже значна частина воєнних злочинів Росії відбувається в зонах активних бойових дій, куди слідчі та прокурори часто не мають фізичного доступу. У таких випадках саме цифрові дані — з безпілотних систем, аеророзвідки, систем ситуаційної обізнаності, супутникових сервісів, OSINT та інших платформ — можуть стати ключовими для встановлення хронології подій, прив’язки до місцевості, переміщення підрозділів, моменту захоплення військовополонених, типу застосованого озброєння та інших важливих обставин.
Автори також звертають увагу на практичну апробацію цієї моделі у Силах безпілотних систем ЗСУ. За кілька місяців роботи відповідні підрозділи зафіксували 99 імовірних воєнних злочинів, серед яких — убивства військовополонених, напади на цивільні об’єкти, убивства цивільних мешканців, застосування заборонених засобів і методів ведення війни, катування.
Україна сьогодні формує унікальну практику роботи з цифровими доказами міжнародних злочинів в умовах високотехнологічної війни. Така практика має значення не лише для національних кримінальних проваджень, а й для міжнародної дипломатії, спростування російських дезінформаційних наративів, майбутніх процесів притягнення винних до відповідальності та розвитку глобальних стандартів документування міжнародних злочинів.
Для Товариства Рафаеля Лемкіна ця тема є принципово важливою, адже належне документування злочинів, збереження доказів і побудова механізмів відповідальності є невід’ємною частиною боротьби за справедливість.
Як наголошують автори, війна завершиться, але саме інформація, збережена сьогодні, визначатиме, чи зможе Україна завтра довести обставини злочинів і домогтися відповідальності винних.