У четвер, 27 листопада, у київському кінотеатрі «Жовтень» Товариство Рафаеля Лемкіна разом із культурною інституцією «Міжвухами» та Довженко-Центром провели закритий показ фільму Тіма Слейда Destruction of Memory («Руйнування пам’яті») та дискусію про досвід цілеспрямованого нищення культури під час російської війни проти України.
Створений у 2016 році за книгою Роберта Бевана, фільм Тіма Слейда досліджує руйнування культурної спадщини як інструмент геноцидальних воєн. Попри різні ідеології, тоталітарні та терористичні режими однаково прагнуть стерти ідентичність народів, які вони намагаються зламати.
Режисер зазначив: «Головне послання фільму — коли нападають на людей, ми маємо розглядати й атаки на культуру як невід’ємну частину злочину». Він також підкреслив: «Українська культурна спадщина є унікальною та особливою, тому її захист має життєво важливе значення не лише для України, але й для всього світу, який може долучитися до її пізнання».
У фільмі Слейд спирається на концепцію вченого та правника Рафаеля Лемкіна, який наголошував: позбавлення народу його культури — це спосіб убити націю навіть тоді, коли її люди залишаються живими.
Актуальність цього попередження особливо відчутна сьогодні. Росія системно атакує українську культуру, знищує музеї та бібліотеки, переслідує українську мову, переписує історичну пам’ять, здійснює русифікацію дітей і масову паспортизацію на окупованих територіях.
Подія відбулася у тиждень після вшанування пам’яті жертв Голодомору — злочину, який Рафаель Лемкін одним із перших визначив як геноцид української нації. Саме Лемкін попереджав: українська нація зникне, якщо знищити інтелігенцію, духовенство та селянство, які є носіями культури, вірувань та об’єднавчих ідей.
Виконавча директорка Товариства Рафаеля Лемкіна Анастасія Олексій наголосила: «Товариство Рафаеля Лемкіна закликає розширити розуміння геноциду — вийти за межі сприйняття його лише як фізичного знищення та звернути увагу на атаки проти культурної спадщини. Це комплексний злочин, що може здійснюватися з геноцидальним наміром, саме так, як це визначав Рафаель Лемкін, формулюючи поняття “геноцид”».
Учасники зустрічі — науковці, культурні діячі, журналісти та правники — обговорили, чому осмислення українського досвіду потребує глобальної перспективи та якими інструментами міжнародного права можна зупинити злочини проти культури.
Товариство Рафаеля Лемкіна продовжує працювати над тим, щоб підсилювати міжнародну увагу до злочинів проти культури та сприяти притягненню до відповідальності Російської Федерації й усіх, хто причетний до цих атак.